Зеленаві, з відтінками м’яти,
Твої очі тривожать мене.
Все, що хочу, дізнатися, як ти?
Хай погане усе – обмине…
Повторю я тобі чи не вп’яте:
Бачиш? Срібло хурделиці в такт
пише ніжно на крижмі: моя ти…
Серед битв і зловісних атак.
Нам в мороз найлютіший стояти.
Чуєш, серця мого перестук?
Ще хижак наступає на п’яти,
я ж у м’яті твоїй п р о р о с т у.
Принесу мир до рідної хати,
Обійму, моя рідна, тебе.
Українка так може кохати,
що торкнеться любов до небес.
Очі-зелень, із відблиском м’яти
Міражем принесе сніг на мить:
«Хай молитва тримає в боях тих,
Справжня відданість – серце веснить.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2023
автор: Білоозерянська Чайка