А дід бабі посміхався,
Бо наснився йому сон.
Із конем він наче грався,
Там було безліч дівок.
То чорнява, то русява,
Не міг вибрати ніяк.
Не так серце працювало,
Молодий іще козак.
То одну щепне, то іншу,
У старих мізків нема.
Треба знати всьому міру,
Бо своє беруть літа.
Дід із інсультом прокинувсь,
З допомогою " швидка".
- Бабо я тебе покину,
В мене - дівка молода.
Ледве діда відкачали,
Всі до тями привели.
Тиск стрибає вечорами,
Винуватими жінки.
Є в нас молодість колишня,
Дід забув, що вже старий.
Після цвіту росте вишня,
Влітку є багато див.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2023
автор: Валентина Ярошенко