Колосок здригнувсь від болю...
- Ворог поле підпалив!
Корінець сидить в неволі...
й так чекає з неба злив!..
Як він любить діда землю!..
І так сонечко любив...
Мрії вибратись – даремні...
Для зернят не буде жнив...
Сатанинське зло бездушне,
як смола, повзло в поля!..
Колосок же – відчайдушно...
щось до Бога промовляв...
Бог все бачить... відчай... горе...
Захистить всіх скривджених!
Зло всіляке він поборе
надміцними крилами...
Згодом буде Перемога!
Заколоситься весь світ!..
Росіянам - біль від Бога...
і важкий позору гніт...
Не пробачить Україна
їм за кожний колосок!
Буде вільною країна
в майбуття робити крок...
27.01.2023 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2023
автор: Любов Вишневецька