Щеміло серце…

Мрії  зшиті  ланцюгом...
Сонце  в  небі  -  зрідка...
Десь  далеко  світ  з  добром!..
Поряд...    лише  будка...

Та  вона  йому  мала!..
Ще  й  холодна  дуже...
Й    від  людей  нема  тепла...
-  Всі  такі  байдужі!

А  в  сусідів  вільний  пес...
Доля  без  кайданів...
Чи  такий  у  нього  хрест?..
-  Кожен  їсть,  що  має...

Думи  тяжкії  у  пса
застрявали  в  горлі...
А  в  очах  пекла  роса...
виїдали  солі...

Скільки  пес  той  сам-на-сам
днів  протягне  божих?!
Щоб  віддати  небесам
свій  останній  подих...

Не  для  нього  вітру  спів!
Запах  квітів  в  полі...
Неосяжний  сон  степів...
клич  доріг  на  волі...

Не  для  нього  ліс  шумить...
шепотить  джерельце...
-  Все  життя  -  неначе  мить,
де  щеміло  серце...

Доля  зшита  ланцюгом...

                                         24.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2023
автор: Любов Вишневецька