Останній подих осені-це квітка.
Що під дощем і снігом.Та жива.
Рожева квітка мальви,що зосталась
сама без подруг.На стеблі одна.
Останній подих осені-це крига.
Що ранками синіє на воді.
Вона в річках холодна і прозора.
Чекає вже прийдешньої зими.
Останній подих осені-це листя.
Що де-ні-де зосталось на гілках.
Дерева голі,мокрі.Босі ноги
ховають у туманах по ярах.
Останній подих осені-це туга.
За всім що вже пройшло,що вже минуло.
Ніколи ти не будеш молодим.
Та ще радієш-зиму не зустрів.
Останній подих осені-молитва.
Що сам собі шепочеш уві сні.
Останній подих осені-це сповідь.
Самотньої і сивої душі.
Останній подих осені-це крила.
Що за спиною-білі як вітрила.
Натягнуті мов струни до кінця.
Прийде зима-обірветься життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2023
автор: zhmerinchanka