(Пам'яті групи Юрія Горовця)
На стеблинках роса і запечена кров,
Нарікати на долю не варто.
Не пізнати тому, хто тилами не йшов,
Гостроту бойового азарту.
На порозі своїх не зустріти рідні,
Лиш кружляючі ворони крячуть.
Небесами людині відміряно дні,
Диверсанту - лімітом удачі.
Документи потерті лежать на столі,
Штат бійців в батальйоні неповний...
Не потрібні від смерті поблажки гнилі
Віртуозам ножа і бавовни.
Найтепліші слова підібрав, як живим,
Командир, хто від лютого з ними...
Ритуальний стакан по традиції, з ним,
Підняли за своїх побратими.
Лейтенант увійшов і заміну привів -
Тут полеглий зміняється сином.
Перейшов від бувалих до юних бійців
Загартований дух України.
Волю рейдом іти по ворожих тилах
В рядового бійця не відняти.
І палаючий погляд азарту в очах
Приховати не може в солдата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2022
автор: Леонід Луговий