Вдяглись в броню,
ввібрали в серце
Дух рідної землі...
Мою відвагу вітер вольний
Гойдатиме в полях колоссям жовтим.
Мою любов дівча вплітатиме в вінок
Волошками (очима) і маками (то кров).
Мій погляд прямий,
Моя сила незламна.
Я знаю, чому тут стою,
Чому у бою пощади не буде нікому.
...Лелеки додому повернуться знову,
Вишневі садки зацвітуть...
-"У путь, рушаємо, хлопці!"
Дощ в лице...
Але думка моя не про це...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2022
автор: NikitTa