Фарбує ранок кольорово
Причал в Стокгольмі і прибій.
Вітає друзів люд на мовах;
Країна кожна - на своїй.
У Празі син, проснувшись, мамі
Привітно кине: "Як ся маш?"
"Бонжур": в Парижі скаже дама,
Сяйнувши в повний макіяж.
Звучить на мостику англійська -
Швартови кидає буксир.
А на Херсонщині, у війську,
Водій вслухається в ефір.
Лунає мова України -
І з капонірів, водночас,
Виходять в лінію машини,
Рвуть землю траки в повний газ.
Зганяє дизель ревом тишу,
Снаряд описує криву -
На українській роти пишуть,
Вершать історію нову.
І люд, вслухаючись у мову,
Притих на всіх материках -
В ній разить градом дієслово,
Числівник порохом пропах.
А ще недавно, на рівнині,
Об стебла вітер колос тер.
І свій наказ давав з машини
Помічникові комбайнер.
Погоду теплу у Європі
Змінив із півночі циклон.
Орда Батиєва наскоком
Бере народи у полон.
Чи збереже в лиху годину
Снаряд, піднявшись на криву,
Народну пісню України
І мову грізну, бойову?..
Козаче, вір - іще покличе
Твоїх синів земля свобод.
Ще буде в нас тримати віче
На площі київській народ.
"Какая разніца" не входить
В перелік наших дружніх мов.
Здеруть навколишні народи
З росії залишки підков.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2022
автор: Леонід Луговий