Скільки сліз, молитов і до Бога звертань,
Сліз пролитих, самотніх світанків,
Скільки пошуків скрізь… і серед поховань,
По лікарнях, загиблих від танків….
В списках тих, хто вночі на своєму посту,
Так неждано потрапив під гради,
Скільки марних дзвінків, скільки слів в далечінь:
«Повернись, повернись Бога ради»
Очі втратили блиск, личко стало бліде,
Уквітчало чоло сивиною,
Але вірить: коханий вже скоро прийде,
Не скорити чекання війною…
20.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2022
автор: Інна Рубан-Оленіч