Ти лежала розплетена у ліжку
Розплетена душа, розплетені думки
Твої гарячі губи, терпко-ніжні
В безтямі цілував... кудряві завитки
Вони спадали на набухлі груди
Я захлинався, я благав помилуй
Впусти у себе, грішного приблуду
І дай тебе напитись, моя мила
Твої слова злітали, пухом ніжно
І розчинялись у небесній сині
Ти пестила мене і так тремтіла
Блукали губи, по моїй долині
І стогоном утіхи видихали
Ти відміряла знову по краплині,
Мені свого медового нектару
Я спрагло пив, що блудник у пустині
Волого-хриплим шепотом зізнання
Злітали з губ у переливах ночі,
Здіймались ввись, у дикому екстазі
То падали безсило, в свіжі роси
А потім засинали десь під ранок
Замріяні, утомлено-щасливі
І ангели від того посміхались
М'яким жовтогарячим небосхилом
11.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2022
автор: Даяла Симон