Душе моя, чи ти іще жива?
Чи падолист не вбив тебе ще болем?
Бо он краплинка крові із крила,
бо он сліди скривавлені над полем.
Бо там війна, і тут також війна...
Бо там розруха й тут безмежжя муки.
Бо ця Земля свята - на всіх одна -
тримає небо за холодні руки
В тобі, Душе, сьогодні скільки свіч -
не зрахувати і не загасити!
Та буде день, коли відступить ніч,
просіявши усе крізь болю сито.
А ти живи, не дайся, ані-ні!
Ти - добрий воїн під знаменом Бога...
На цій війні, на цій страшніій війні
воюй і вір - за нами Перемога!
9.11.22 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2022
автор: Леся Геник