Колись я помру від старості…


Колись  я  помру  від  старості,  
А  швидше  –  від  самоти,  
Коли  у  життєвих  заростях  
Розлюбиш  раптово  ти.  

Коли  в  середині  осені  
Знайдеться  причина,  то  
Ти  можеш  такі  відносини  
Порвати,  немов  листок.  

І  хоч  я  живий  ще,  начебто  –  
Холодне  давно  чоло,  
Якщо  перестанеш  бачити  
В  зіницях  моїх  тепло.  

Коли  я  тебе  не  втримаю  
За  руку  від  холодів  
Всією  у  серці  силою  –  
Сама  розлюби  тоді!  


01.11.2022  р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2022
автор: Володимир Шевчук