Незвично чути грім у листопаді,
Коли оголені сади поснули майже –
Їм вже ніщо не стане на заваді,
Бо не спроможні ті сприймати щось си враже.
А дощ у шибку брязкає невтомно –
Байдуже му як я ся почуваю нині –
Немов гусляр на гуслях монотонно
Бриньчить си щось ув апатичнім часу плині.
У мя з'явилась в думці насторога:
Віщує що сей диво-грім у листопаді?
Невже се з неба знаки від Сварога?
Не дай нам, Боже, доконати світ в безладді.
29.11.2021
*Скорочені форми займенників:
си – собі
му – йому
ся – себе
мя – мене
__________
*се, сей – це, цей
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2022
автор: Олена Студникова