Під старою вербою над прірвою
Пролягає стежина казок.
Там вируючи повною мірою,
Дві стихії створили зв'язок.
У замшілого каменя стрілися
Біля прірви уявні світи.
Я у місячне сяєво вділася,
В посвіт зоряний втілився ти.
Обернулись створіннями дивними
Наші марення, мрії, думки,
Щоб холодними довгими днинами
Зігрівали нас їхні танки.
Мить заграла струмочком веселчастим
Мальовничо на барвному тлі.
Позбуваємось всякої нечисті,
Що гуляє тепер по землі.
Під старою вербою над прірвою
Пролягає стежина казок.
Там кохаючи повною мірою,
Чарівний ми створили зв'язок.
15.11.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2022
автор: Олена Студникова