Зажурилась осінь , дощиком сплакнула,
Бо мороз сріблястий марнує красу.
В пелені туманів , наче потонула...
Розвіває вітер золоту косу.
У поривах вітру , листя облітає,
Кружляє в повітрі , наче заметіль,
То вже панна осінь свій наряд скидає,
А бабине літо летить звідусіль.
Мерехтливо сяє у погожу днину,
На сухім бадиллі сріблом виграє.
Прибрало у лузі червону калину...
Міниться на сонці , чари роздає .
Ех , бабине літо ... Зима вже в дорозі,
Вже скоро настануть перші холоди.
Літа пролітають... Зупинить не в змозі...
Осінь притрусила листячком сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2022
автор: Калинонька