Зажурились мої верби
від війни, від болю.
Вже здають сталеві нерви
нашого народу.
Зажурились мої верби,
перемога, де ти?
Вже здають сталеві нерви,
все, мов в очереті.
Зажурились мої верби,
коси розпустили.
Захотіли сльози стерти,
гіллям голосили...
Зажурились мої верби,
тихо-тихо стало...
Захотіли так ганьби
тих, хто нас вбивали!
За країну, за народ,
за людей, за волю,
щоб настав переворот
нашого двобою!
І коли настане мир,
верби посміхнуться,
бо Кремлівський весь режим
Путіна позбувся!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2022
автор: Lumen74