Самотньо стоїть край дороги понурений ясен,
А десь вдалині миготить небайдужий ліхтар.
Миттєвість плете павутиння в теперішнім часі
Для тих відчуттів, що свідомо кладу на вівтар.
Душа пробуває в тривалому стані молитви
В одвічному храмі Небес ув обіймах творця.
Загублені душі у плідну годину ловитви
Стають безумовною здобиччю духа-ловця.
Втім привид війни все витає над містом в руїнах,
Малює у просторі неба поличчя* бліде.
О матінко рідна, багатостраждальна країно,
Хай милість Господня на тебе нарешті зійде!
18.05.2022
*ПОЛИ́ЧЧЯ (розм., заст.) - портрет; фотографія.
У стані молитви - 2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961460
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2022
автор: Олена Студникова