Втікало без візи

Іронічне

Оговтатись  складно  було  цього  року,
Бо  якось  раптово  змінилась  погода.
Серпнева,  на  жаль,  обірвалася  ода.
Гарячі,  останні,  зникаючі  кроки…

Віддалене  натиском  вітряних  шквалів,
«Ображене  літо,  не  склавши  валізи,
Сльозу  проковтнувши,  втікало  без  візи»,
Чому  й  опинилося  вмить  на  вокзалі.

Такі  повсякденні,  життєві  сюрпризи.
Захмарило  небо,  дощитиме…  Зливи
Завчасні  несуть  депресивні  мотиви,
Які…  в  свою  чергу,  штовхають  до  кризи.

Позбавитись  треба  надмірного  смутку.
Відновлені  сили  повернуться  в  тіло.
А  смуга  у  зебри  змінилась:  вже  біла…
Збережені  будуть  колишні  здобутки.

***
…Тож  з  осінню  якось  владнаємо  рáзом.
Забудемо  прикрі,  зимові  образи.
А  далі  весна  та  усміхнене  літо
Нам  привід  дадуть  переможно  радіти.

14.09.2022    10.00  –  12.00

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2022
автор: Вікторія Лимар