У дощ вам писатиму лист,
Не шкодуючи жодного слова.
Пробачте за втрачений хист
До уявно прозорої мови...
Не писатиму вам про любов,
Яку я ледь-ледь розпалила.
І про стомлену, сивую кров,
Що ще молода - а застигла...
Пояснень багато у римі
І від сліз непояснених плям.
Життя так біжить нещасливо,
Лишає натхнення і шрам...
І вже дописала про відчай,
Про біль і про тугу... листа...
А відправить його не зуміла -
Дощем фарба у вічність стекла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2022
автор: Тетяна Білогай