Батальйони благали вогню,
оборонці молили: «Підмоги!»
Я нікого ні в чім не виню,
мо’, не мали очільники змоги…
Небо вкрила густа порохня
від розривів ворожих снарядів.
Хоч стріляли вони навмання,
та до біса гатило в нас «градів»!
Хто віддав той злочинний наказ –
не чіпати ворожу навалу?
А чому не виводили нас
і лишали чому на поталу?!
Хто загнав нас тоді у котел,
де веригами Мінські угоди?
І чому вже черговий обзел
потішається знов над народом?!
15.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2022
автор: Олександр Мачула