Хотів би стати кажаном
Щоб в темряві нічній, літати
Гуляти небом через сни
Та морок людям наганяти
Не бути скутим своїм тілом
Повітря в туші відчувати
Нарешті хочу стати вільним
Щоб більш ніколи не страждати
Життя завжди мене кидало
У холод сірих сподівань
Несправджених надій кохання
Глубоких шрамів, свіжих ран.
Стояв в сльозах на дев'ятині
Не взмозі рішення прийнять
Чи зможу стати кажаном я
Як з смертю буду танцювать
Струну зірвало, й полетіли...
Багряні краплі на траву
Дивились очі в небо синє.
Чи то було не наяву...?
Розправив крила в мить останню
В моїх очах із тіней звір...
Сплекав собі з хвилин прощальних
Цю казку, з жаху, болю й снів...
Прощавай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Ілько Блідий