Куди б Боспор не ширив володіння,
За ним услід текло вино,
Допоки нові пагони чіплялися корінням,
Вино потрібно щоб було…
Із Хіоса флотилії тягнулися,
Шторми стелили амфорами дно -
Єднались черепки з намулом,
Єдналось море і вино…
Нелегкий завжди час в прибулих,
Відроджувати треба знов своє ..-
Забуте в хвилях, давнє, затонуле,..
Відроджувати з того, що тут є…
Та ось на гераклейських хорах
Лози дозріли грона вже свої...
Безсиліли раби у зборах,
Та виноробні множились свої…
Як хвилі пестять берег Херсонесу,
Так ніжно у корзини насипали грона…
Вина нового славу вітер всім рознесе,
Нема ж бо вітру перепони…
Тече з розчавленого сік
І винороб танцює хмільний,
Життєвих сил новий притік
Єднає виноробів в справі спільній…
графіка Володимира Адєєва(Севастополь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2022
автор: Ivan Kushnir-Adeline