Візьму квиток на скорий потяг,
перед очима все твоє,
і щирий надприродний потяг
мені споко́ю не дає…
Інтимний потяг, серця протяг,
і нежить – органів злиття,
а під ногами лише одяг
і почуття до забуття!
Візьму квиток на скорий потяг
і раптом – Стій! Усе було…
Остався лиш природний потяг
і тільки зморщене… чоло.
16.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2022
автор: Олександр Мачула