Знову кличе усіх нас труба -
Україна з нашестям воює!
Тут звитяга, як волі сівба,
Від загибелі всіх нас рятує.
Бо орді нас нема на цим світі,
Цій орді – лиш вона тільки є!
І не буде куди нам подітись,
Як ростити майбутнє своє.
Та не варто від неї ховатись,
Те ярмо уже досить терпіть –
Нас підтримає Господа мати,
І за нас жовте поле й блакить!
Це за нас світ піднявся відразу,
Зброю шле, і лаштунки, й тепло.
Як помилку ми правимо разом
Історично-ганебне те зло!
Час вже вийшов орді як імперії,
Що всіх тягне в минуле насильно!
Не збагне – всі закони матерії
Лиш за рух у майбутнє і вільно!
13.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Микола Серпень