Згадую писати вірші

Як  би  не  булО  погано,
Все  ж,аби  не  стало  гірше...
Не  тверезий  і  не  п'яний,
Наче  йог,ввійшов  в  нірвану
Й  згадую  творити  вірші.

Згадую,хай  Бог  бороне,
Знов  якісь  оксюморони,
Пробую  на  зуб  слова...
Все  не  те  --  набатні  дзвони
Лиш  сприймає  голова.

А  вже  ж  майже  був  поетом  --
Змайструвати  міг  сонета,
Мав  натхнення  й  без  вина,
Та,немов  удар  кастета,
Все  затьмарила  війна.

Теми,образи  і  стилі,
Що  колись  були  важливі  --
Дріб'язкові  і  смішні..
Ніби  у  важкім  похміллі,
Розгубив  свої  пісні    ...

Де  слова  знайти  не  знаю.
Людство  на  самому  краю...
Злоба  --  мати  всіх  хвороб.
Знов  сирена  завиває,
Мов  голодний  в  лісі  вовк...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2022
автор: Mikl47