Якщо легше писати, таки пиши,
інтровертів так манять слова-листи
з ароматом тепла чи олії ши,
у якому, можливо, і час застиг.
Якщо легше піти, то спитай, чи ми
досягли темноти саду стиглих слив.
Раптом світло ще є, може, до зими
ноги лишаться в сплетенні наших див.
Бо найлегше — забути й знайти нових,
що циклічно ведуть у той самий сад.
Якщо хочеш ламати, лови порив,
щоб лишитися з темінню сам на сам.
Я з тобою і стежу, щоб не згорів
наш розхитаний, але ще рідний храм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Олена Галунець