уявно

так  хочеться  хлопця..
щоби  злитися  у  витку  сподівань,  розливши  тепло  всередині  моєї  пічі.
ніжними  дотиками  стихійних  коливань  напружувати  потоки  купавами  та  хвилі  чутного  звуку.
руки  сплтітаємо  у  трави  життя.
життя  —  це  перехід  в  іншу  категорію,  інший  світ.  життя  це  комп'ютерна  гра.  а  ти  простягаєш  долоні  до  мене,  і  я  йду  до  тебе  по  красивому  полю,  де  вже  нікого  немає  поруч.  я  йду,  а  ти  дивишся  на  мене.  посміхаєшся.  наче  ми  перші.  наче  знову  діти,  радість.
втікаємо  серед  хмар  туди,  що  намалювали  в  своїй  невинній  уяві.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Харрієт