Це не брати і не рідня!
На наше горе, це сусіди.
Захланна, підла кацапня,
Від них усі нещастя й біди!
Це не народ, а звірина,
В своїй жорстокості безмежна,
А править ними сатана
І влада в нього величезна!
Живуть по горло у лайні
Та хочуть щоб усі так жили.
Все на обмані та брехні,
Фашизм у себе відродили.
Ще люто ненавидять всіх,
Це маргінали, шовіністи,
У п’янстві - джерело утіх,
Ґвалтівники, кати, садисти.
По лікті руки у крові,
Живуть розбоєм і війною
Імперський вивих в голові
Не знає світ від них спокою.
Той світ стурбований, а нам,
Як жити поруч з цим рашизмом?
У мізках в них страшний бедлам,
Геть просмерділись шовінізмом.
На нашу землю вдерлись знов,
В вогні палає вся країна
Kaцап нас знищити прийшов,
Весь Схід уже лежить в руїнах.
Іде війна девятий рік,
Вся Україна поле бою,
Вже стільки сиріт та калік,
Вже море крові, сліз і болю!
Нас хочуть знищити дотла,
Тож ми не можемо програти!
І Україна щоб була,
Кацапів мусимо здолати.
Не просто вигнати з землі,
А в чорноземах їх зарити,
Щоби боялися в Кремлі
Щось на подобу повторити!
Обнести наволоч стіною,
Нехай казиться там, конає.
Напоготові держим зброю,
Бо віри кацапні немає.
23. 07. 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2022
автор: Мирослав Вересюк