Дощ розбудив вологим поцілунком,
Прошепотів на вушко крізь вікно,
І на шибках химерним візерунком
Промив сльозами мовчазне сукно.
І протягом лишив тендітний дотик,
Здригалось тіло та чекало щось,
В душі озвалися високі ноти,
Тепер нарешті добре все зійшлось.
Запестили краплисті перегуки,
Стікало вниз бажання, як смола,
Вуста ковзнули і сплелися руки,
Пручатись зливі я вже не могла.
17.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2022
автор: Інна Рубан-Оленіч