І знов… «Привіт. Як справи?»
«Повіриш? Я не ждала…
Давно не пили каву,
Й слова – колючі жала,
Забула як кололи,
Болючі в серці рани,
Не розірвать ніколи
Байдужості кайдани».
«Як ти живеш?» «Цікаво?
Я теж колись питала,
Спокійно і ласкаво,
Та виявилось мало,
Бо зник ти на два роки,
Ні звістки, ні привіту,
Я вивчила уроки,
Й тягар важкого гніту».
«Здоров’я не підводить?»
«Інакше не буває,
То витівки погоди
То тиск чомусь стрибає -
Та як завжди, по-суті…
Не вмію жить, як люди,
То ніби розпутті,
То все яскраво всюди.
«Чого за стільки часу
Мені не написала?»
«Стирала все відразу,
Та виявилось мало.
Я тільки все забула,
На серці улаглося
Твоє: «Привіт. Як справи?»
І знову почалося…»
08.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2022
автор: Інна Рубан-Оленіч