[i](художній переклад)[/i]
Срібний місяць зник за лісом,
Спить і річка й береги,
Літні роси над покосом ,
Заколисують луги.
Загубила перстень цінний,
І у цім моя вина,
В ароматі м’яти й квітів,
Йду долиною одна.
Дві пелюстки, мов прикраси,
У волосся заплету,
Щоб залишилася згадка,
Про обручку золоту.
Вже за обрієм світає,
Туман річкою пливе,
Ранок знову розлучає,
Та любов моя живе.
Заздрість хай не дорікає,
І мене не докоря.
Дуже рано над лугами,
Сходить вранішня зоря.
Та і часто так буває,
Не змикаємо ми віч,
Ой, ти нічко луговая,
Сінокосна, тепла ніч.
17.06. 2022
Оригінал: Музыка Г. Дегтярева, слова А. Пришельца "Ночка луговая"
https://www.youtube.com/watch?v=vL_fOQYgX10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2022
автор: Інна Рубан-Оленіч