Моя Україна – ранкова зоря,
що в віях заплуталась сонних...
Це мамина пісня зі слів кобзаря...
усмішка і теплі долоні...
Моя Україна – це сонця розмай!
Це подих пшеничної хвилі...
Квітучий і благословенний це рай...
- Тут все, що серденько любило!..
Цей край своїм тілом закрив дід-козак...
боровся за кожну стеблину!
Моя Україна – це мами сльоза...
Молитва за кожну дитину...
Моя Україна – це подих віків...
Це воля... це янгола крила!
Найкраща країна зіркових світів!..
Для долі – чарівне вітрило...
Колись загублюсь я... в якійсь чужині...
та знатиму, що необхідно...
- Торкнусь піднебесся там... хоч уві сні!..
Відчую душею край рідний...
10.06.2022 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2022
автор: Любов Вишневецька