Теракотовий колір світанку,
Догорає вечірня зоря
Запитала мене на останку
Що за варвар Тебе розоряв
Сотня днів у тривозі і смутку
Жаль, що в болі немає імен
У колосся твоє незабудку
Заплітатиму в звуки сирен
Кожен подих мій вільний - подяка
Кожен келих невипитих сліз
Де ж ти юності тінь переляку,
Де дитинства мого верболіз?
Я сьогодні не дивлюся в завтра
Все частіше думками «в пітьму”
Догорає майбутнього ватра
Дайте Матір ще раз обійму….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Тарас Слобода