Справжні ми

Нам  не  заглянути  у  душі  всіх  людей  навколо
Не  зрозуміти  те,  що  сильно  тисне  на  бажання
Буть  першими  в  усьому  серед  тисяч,  золото
Не  зможе  нас  купити  бо  потрібно  нам  кохання

Так  хочеться  натхнення,  щирості  та  спокою
Щоб  знов  прокинутися  з  настроєм  на  серці
Думки  зібрати,  щоб  не  бігали  у  голові  юрбою
Потрібно  бути  нам  оголеним  собою  і  в  обгортці

І  кожен  день  знов  ставить  перепони  бо  потрібно
Навчитись  відрізняти  де  своє,  а  де  уже  чуже
І  думати,  усе  навкруг  однакове  ми  знаєм,  хибно
Буває  серце  ніби  рідне,  а  насправді,  -  байдуже

Відкритися  потрібно  щоб  відчути  насолоду
Від  того  що  насправді  не  потрібно  прикидатись
Бо  тільки  так  відчути  можна  справжню  вроду
Знайти  насправді  рідну  душу,  в  неї  закохатись

І  всі  навкруг  такі  ж  нещасті  в  пошуках  краси
Що  лине  в  тілі  ріднім,  надає  наснаги  нам  радіти
А  почуття  близьких  коханих  краще  за  прикраси
І  тільки  з  ними  ми  такі  як  є,  насправді  можем  жити

Нам  не  дізнатися  що  так  бентежить  душу  й  думку
Якщо  зважати  тільки  на  свої  бажання,  забаганки
А  істина  з’являється  лише  в  солодкім  поцілунку
Злама  кохання  всі  голки,  розтопить  всі  льодинки

Якщо  вдалось  заглянути  у  душі  тих  хто  рядом
І  зрозуміти  те,  що  сильно  тисне  на  бажання
Ми  будем  першими  в  усьому  серед  тисяч,  золотом
Не  розлучити  нас,  бо  справжнє  не  купить  кохання
08.06.2022                                                                  (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Ярослав Яресько