Хочу писати, а піниться шумовиння,
Хочу сказати більше, та затинаюся;
В написаній піраміді відсутня вершина,
В мові без фактів підсумок не складається,
Хочу лавровий вінок, дають цибулину.
Хочу писати, та пумою почуваюся;
Немає вчення, яке туман не поглинув,
Без бога й сина розвиток відбувається.
Щоб не плакало м'ясо, не ойкали фрукти,
Давайте вже харчуватися бур'янами,
З наших сумних душ зробіть консервні продукти.
Давайте! Давайте! У мене від цього рани;
Давайте, пийте вино, хто сьогодні п'яний,
Давайте, круки, плодіть з подругами круків.
[b]Cesar Vallejo INTENSIDAD Y ALTURA[/b]
Quiero escribir, pero me sale espuma,
Quiero decir muchísimo y me atollo;
No hay cifra hablada que no sea suma,
No hay pirámide escrita, sin cogollo.
Quiero escribir, pero me siento puma;
Quiero laurearme, pero me encebollo.
No hay toz hablada, que no llegue a bruma,
No hay dios ni hijo de dios, sin desarrollo.
Vámonos, pues, por eso, a comer yerba,
Carne de llanto, fruta de gemido,
Nuestra alma melancólica en conserva.
Vámonos! Vámonos! Estoy herido;
Vámonos a beber lo ya bebido,
Vámonos, cuervo, a fecundar tu cuerva.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Зоя Бідило