Антитіла рятують поранене тіло Марії,
Зараз напитися б хоч солоним морем,
Обпеченим криками дельфінів під вибухи…
Воїни не винні, що народилися бути вільними.
Скільки треба смертей, щоб зняти усі кайдани?
Тарасе, чуєш, ми кропимо волю вражою кров’ю,
Але наша тече рікою і впадає в місто Марії,
ЛЬон огортає його бинтами та піснею Пташки.
© Олена Галунець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2022
автор: Олена Галунець