Смерть ходила, лютувала - "Бійтеся, малі!"
Смерть ходила, виривала шмаття із землі.
Вила, кидала снаряди, викликала жах
І гасила вогник віри у людських очах.
Серце тугою стискала до тремтіння вій,
Смерть з війною танцювала дикий танець свій.
Та сміялись їй в обличчя хлопці молоді,
Не корились, не здавались смерті і біді.
ЯК би смерть не лютувала - житимуть вони:
Всі солдати - України вірнії сини!
ЯК би смерть нас не лякала вірю в майбуття,
Бо,як завжди, переможе спрага до життя!
Любов Вакуленко
03.04.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2022
автор: Любов Вакуленко