А хто вам дозволив жити?
Та ще й до того красиво …
І від порожнечі не пити,
Бо навсібіч чорно і мстиво …
І не кричати п’яно
Про велич свою безмежну,
І не валятись в бур’янах.
Хоч того там незліченно …
Товста обридлива баба
Сичить від нестачі грошей,
Диякон дає пораду:
Вбивай, як до раю хочеш …
Приїхав на Україну
Тут справді є, що узяти,
Порішив і батька й дитину,
А ще зґвалтував їх матір …
А вдома уже чекають
Гостинців його геройських,
Украдених десь у Бучі
Дитячих штанців ковбойських.
Діди так його навчали,
Діди воювали "добре",
На старість "героями" стали
За те, що чинили горе …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2022
автор: Дружня рука