ДРУГИЙ МІСЯЦЬ В ВОГНІ УКРАЇНА ПАЛАЄ

Другий  місяць  в  вогні  Україна  палає!
Цей  пекельний  вогонь  спопеляє  усе.
Є  початок  війни,  а  кінця  їй  немає  
І  жахіття  страшні  новий  день  принесе.

Цю  війну  проти  нас  почали  московити,
Зненацька,  підступно  нанесли  удари,
По  базах  військових,  щоби  нас  роззброїти,
Вбивати  безкарно  хотіли  почвари.

Московити  вважали  зустрінуть  їх  радо
І  владу  ніхто  захищати  не  буде.
Але,  що  не  змогли  передбачити  гади  –  
На  захист  держави  піднімуться  люди.

Любов  до  кацапів  і  їх  «руZZкого  міра»
Показали  ординцям  на  ділі  сповна.
Немає  страшнішого,  більш  хижого  звіра,
Як  дикого,  в  рашистській  подобі,  лайна.

Це  нелюди,  бидло,  це  рашистська  сволота,
Більш  мерзенної,  підлої  в  світі  нема.
Затягнути  нас  хочуть  до  свого  болота  
Запрягти  до  кацапського  мріють  ярма.  

Нас  розстрілюють  з  танків  і  градів  щомиті,
Руйнують  лікарні,  будинки  і  школи,
Мільйони  вже  біженці,  а  тисячі  вбиті,
Цим  оркам  прощення  не  буде  ніколи!

За  вбивства  звірячі,  грабежі,  ґвалтування,
За  їх  злочинну    денацифікацію!  
Цинізм  зашкалює  за  тупе  намагання,
Війну  подати,  як  спецоперацію.  

Та  вже  навіть  незрячі  нарешті  прозріли,
Кацапи  не  люди,  орда  не  держава!
Нехай  би  у  пеклі  нечестивці  згоріли
І  канула  в  Лету*  ***    кривава.

Ґвалтування  і  вбивства  для  нас  мають  стати,
Навічно,  назавжди,  до  світу  скінчення,
Як  всім  зрозумілі  і  прості  постулати  –    
Московія  ворог,    нема  їм  прощення!

Там  нелюди,    вбивці,  мародери,    садисти,
Там  збоченці,  зомбі,  злочинці  воєнні
І  штибу  кацапського  рашистські  нацисти,
Отруєні  люттю  імперці  скажені.  

Намагатись  не  треба  цей  набрід  збагнути,  
Примирення  буде,  стерпіти  прийдеться,
Та  як  всім  показує  Батурин  і  Крути,
Незнищенний  ворог  невдовзі  вернеться.

Це  породження  пекла,  цю  імперію  зла,
Нам  випадає  світ  позбавити  скверни,
Щоби  в  мирі  та  щасті  Україна  жила
Здолаємо  все  –  до  зірок  через  терни**

*        Ле́та  (грец.  Λήθη)  —  ріка  забуття  в  Аїді.  Коли  померлий  пив  з  Лети  воду,  його  душа  забувала  все,  що  пережила  й  бачила  на  землі.  Звідси  постав  вислів  «канути  в  Лету»,  тобто  «піти  в  небуття,  зникнути  назавжди».    Аїд  -  підземне  царство  бога  Аїда,  куди  потряпляють  померлі.  За    давньогрецькими  уявленнями  в  Аїді  відбувається  суд  померлих  і  їх  покарання  чи  винагорода.
**  Ad  Astra  per  aspera  -  латинський  вислів,  що  в  перекладі  означає  «До  зір  крізь  труднощі».  В  широкому  сенсі  вислів  означає  те,    щоб  досягти  вершин  або  поставленої  цілі  треба  пройти  важкий  і  часто  «тернистий»  шлях  для  її  досягнення.  Автором  вислову  вважається  Луцій  Анней  Сенека,  давньоримський  філософ,  поет  і  державний  діяч.

10.  04.  2022  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2022
автор: Мирослав Вересюк