Підписом на папері рука міста зруйнувала;
Державницька п’ятірня оподаткувала життя,
Подвоїла світ мертвих, країну навпіл порвала;
П’ять володарів стратили короля.
Могутня рука примусить плечі горбитись плачем,
Суглобами своїх пальців, скрючених від судоми;
Убивства здатна спинити тільки пером гусячим,
Розчерком припинити розмови.
Від підпису на угоді світ почне лихоманить,
І розповсюдиться голод, і нападе сарана;
Визначною рукою володарює над нами
Чоловік, що нашкрябав своє ім’я.
П’ятеро владарів незворушно мертвих рахують,
Їх не розчулять рани чи розкроєні черепи;
Рука не має жалю, небо рукою керує;
Рука не дозволяє сльозам текти.
[b]Thomas Dylan The hand that signed the paper [/b]
The hand that signed the paper felled a city;
Five sovereign fingers taxed the breath,
Doubled the globe of dead and halved a country;
These five kings did a king to death.
The mighty hand leads to a sloping shoulder,
The fingers' joints are cramped with chalk;
A goose's quill has put an end to murder
That put an end to talk.
The hand that signed the treaty bred a fever,
And famine grew, and locusts came;
Great is the hand that holds dominion over
Man by a scribbled name.
The five kings count the dead but do not soften
The crusted wound nor stroke the brow;
A hand rules pity as a hand rules heaven;
Hands have no tears to flow.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2022
автор: Зоя Бідило