Ми інші, і у нас свого удосталь,
в нас навіть небо інше серед хмар;
в нас чисте серце, думка, чиста постіль!
Шкода прибилась нечисть із примар.
В нас інші люди: матері і діти,
чоловіки - горою за своїх...
Ми навчені, як ближнього любити,
чуже не брати й на землі чужих...
В нас інша воля, не з казок і байок,
і президент з народу, із своїх...
Хоч правда є продажніх кілька стайок...
Та прийде час, доберемось й до них.
Відправимо за нечистю, в мішечках,
у чорних-чорних, як св'ята земля...
Ми нація, не суньтесь й на краєчок!
Бо ляжете колонами в полях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: Людмила Мартиненко