Ти – жінка, моя Україно!
Це свято жіноче й твоє.
Твоя мова й пісня не згине:
Ти була, ти будеш, ти є!
В світанках встаєш синьооких
Над обрієм світлим землі.
В ланах золотистих, широких
Зерном колосишся в стеблі.
Ти -матір, моя Україно!
У тобі є ніжність й любов.
Воскреснеш з руїн неодмінно
Й розквітнеш трояндою знов.
Терпляча, розумна та сильна…
І мирна завжди й вольова.
У вірі своїй неухильна.
Відверта, правдива, жива.
В душі незалежна й манлива,
Чарівна красуня для всіх.
Шляхетна, як жінка гордлива,
В якої привітний Усміх .
ТИ – ненька для нас Україно!
Плекаєш і тулиш дітей.
Єднаєш нас всіх породинно,
Вселяючи міцність в людей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2022
автор: Marija