Безсонні ночі, стиснені вуста

Безсонні  ночі,  стиснені  вуста...
Що  вимовить  не  можуть  вже  і  слова.
О,  материнська  доле  непроста,  -
Чекати  звістку  з  фронту  знову  й  знову.

Яке  ж  терпіння  Бог  їй  наділив,
Яку  ж  то  мужність  й  силу  треба  мати...
Вінцем  бажань  зоріє  мить,  коли
Почує  хоч  два  слова  від  солдата.

Найкращі  в  світі:"Мамо,  я  живий!!!"
І  чорний  світ  став  знову  кольоровим.
Надією  всміхнеться  день  новий,
Що  будуть  знищені  війни  окови.

Струсне  син  із  плечей  кривавий  гніт.
Осяйним  світлом  стріне  рідна  хата.
Відома  істина  на    цілий  світ-
Святою  жінкою  є  українська  мати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2022
автор: Тамара Шкіндер