Янголята немовлята тут не бу́ли
Ані місяця, а й тижня, знов поснули...
Відлетіли знов до дому, того дому...
Не бажав такого бачити нікому.
Не давав такого варварського права
Вести на Святій Землі криваву справу,
бісу жертвувать чужі невинні душі
тим, хто Заповіді всі, що є, порушив.
Нині первородний гріх змивати кров'ю,
Поминати невідчутою любов'ю,
Голосити, проклинати, не прощати!
Бачить Бог, не час за правилами грати
З тим, для кого їх ніколи не буває,
хто дітей цькує собаками, вбиває,
хто ревінням в небі янголів паплюжить,
хто всі пекла у всіх вимірах заслужить!
Споконвічна доля — зло туди скидати,
Люди створені в собі його долати,
Хай складні шляхи у вірі й правді, сину,
Відмолімо, відборімо Україну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2022
автор: Ніколя Петрович