***
До Києва – рачки, до Сум – на колінах,
до Харкова йтиме на милицях кат!
В судинах його, у хрящах і клітинах
застрягнуть відлуння ракет і гармат.
Тепер не могутній "язык" і не ноги –
до Києва сором його доведе.
Отруйними зміями ляжуть дороги,
і сніг погребальним рядном упаде.
Птахи зацвірінькають: Це наше небо!
І вигукнуть звірі: Це наша земля!
Під зад пожене його вітер натхненно
у напрямку збоченого корабля.
09.03.2022
Фото - з мережі Інтернет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2022
автор: Лилия Силина