О Боже, хай на мир йде, на тепло,
В людей стомились і душа, і тіло,
Не цінували щастя, що було –
Лише тепер ми, грішні, зрозуміли,
Який нам дорогий наш рідний край,
І тиха стежка, за село повита,
О Господи, всі просять – миру дай…
Землі, яка завжди ростила жито.
Щоб ластівка під стріху – на добро,
Майбутнє – днем новим благословиться,
Не танк по полю щоб… а хлібороб,
Не з кулями земля щоб… а в пшениці…
Обрати дай одну із тих стежин,
Що буде без жорстоких та лукавих..
О Боже, Україну збережи –
Скінчи війну безжальну цю криваву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2022
автор: Білоозерянська Чайка