Переказ (досить довільний) балади, де до нареченої являється привид нареченого.
Оригінал:
77A: Sweet William’s Ghost
77A.1 THERE came a ghost to Margret’s door,
With many a grievous groan,
And ay he tirled at the pin,
But answer made she none.
77A.2 ‘Is that my father Philip,
Or is’t my brother John?
Or is’t my true-love, Willy,
From Scotland new come home?’
77A.3 ‘’Tis not thy father Philip,
Nor yet thy brother John;
But ’tis thy true-love, Willy,
From Scotland new come home.
77A.4 ‘O sweet Margret, O dear Margret,
I pray thee speak to me;
Give me my faith and troth, Margret,
As I gave it to thee.’
77A.5 ‘Thy faith and troth thou’s never get,
Nor yet will I thee lend,
Till that thou come within my bower,
And kiss my cheek and chin.’
77A.6 ‘If I shoud come within thy bower,
I am no earthly man;
And shoud I kiss thy rosy lips,
Thy days will not be lang.
77A.7 ‘O sweet Margret, O dear Margret,
I pray thee speak to me;
Give me my faith and troth, Margret,
As I gave it to thee.’
77A.8 ‘Thy faith and troth thou’s never get,
Nor yet will I thee lend,
Till you take me to yon kirk,
And wed me with a ring.’
77A.9 ‘My bones are buried in yon kirk-yard,
Afar beyond the sea,
And it is but my spirit, Margret,
That’s now speaking to thee.’
77A.10 She stretchd out her lilly-white hand,
And, for to do her best,
‘Hae, there’s your faith and troth, Willy,
God send your soul good rest.’
77A.11 Now she has kilted her robes of green
A piece below her knee,
And a’ the live-lang winter night
The dead corp followed she.
77A.12 ‘Is there any room at your head, Willy?
Or any room at your feet?
Or any room at your side, Willy,
Wherein that I may creep?’
77A.13 ‘There’s no room at my head, Margret,
There’s no room at my feet;
There’s no room at my side, Margret,
My coffin’s made so meet.’
77A.14 Then up and crew the red, red cock,
And up then crew the gray:
‘Tis time, tis time, my dear Margret,
That you were going away.’
77A.15 No more the ghost to Margret said,
But, with a grievous groan,
Evanishd in a cloud of mist,
And left her all alone.
77A.16 ‘O stay, my only true-love, stay,’
The constant Margret cry’d;
Wan grew her cheeks, she closd her een,
Stretchd her soft limbs, and dy’d.
Мій переказ:
Наречений-привид
- До тебе прийшов я, кохана,
привітай мене!
До тебе прийшов, моя мила,
зустрічай мене!
- Чи то батько мій, чи то братик мій,
чи то з чужини прийшов милий мій?
- Не батько твій і не брат твій,
любове моя,
з чужини повернувся твій милий,
жадана моя!
Говори, кохана, не відмов мені:
я тобі був вірний - волю дай мені!
- Як зараз до мене зайдеш,
волю дам тобі!
Як міцно мене поцілуєш,
волю дам тобі!
- Як до тебе зайду, жалкуватимеш,
як тебе поцілую - вмиратимеш!
- До церкви підемо
- волю дам тобі!
Обручки надінемо
- волю дам тобі!
- На церковнім дворі - спочинок мій,
а до тебе говорить лише дух мій!
- У мирі спочинь, коханий,
любове моя!
Піду за тобою, коханий,
ти доле моя!
Людина за духом, піду я - як скажеш ти!
У зиму та в ніч піду я - як скажеш ти!
Чи місце є біля тебе,
коханий мій,
куди б лягла я до тебе,
єдиний мій?
- Тісне моє ліжко, кохана моя,
не ляжемо разом, кохана моя ...
Ось крикнув вранішній півень -
тепер прощавай!
У вранішню мряку піду я -
навік прощавай!
- О, ні, не прощайся зі мною,
любове моя!
Зі світу піду я з тобою,
то - доля моя!
Переклад 16.06. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2022
автор: Валентина Ржевская