Я дивлюся у святі небеса
Де світить сонце зірка надії.
Надихає - неповторна краса
Народжуються ідеї, мрії.
А під блакитним куполом неба
Сонечко немов соняшник цвіте.
Розпускає пелюстки край неба
Сяє світло проміння золоте.
Зоріє яскравим світлом блакить
Випромінює немов би алмаз.
Сонечко дарує прекрасну мить
Тануть сніги весна ожива враз.
Найкраща музика це є життя
У вишневім саду солов'я спів.
Земля вдягне барвисте вишиття
Відкриє простір волю для птахів.
Як розіллється дольче віта - цвіт
Золота липа в пишнім розмаю.
Злетяться журавлі до своїх віт
До ясеня гніздечка до гаю.
Сонечко є дзвонар у небесах
Пробуджує від зимового сну.
До нього злітає на крилах птах
Щоб відчути у зір радість земну.
Розтане білий сніг люта зима
Зацвіте пролісок на долині.
З гір струмочком заграє струна
Наллється плід на калині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Чайківчанка