Відгоріло…відцвіло кохання,
Пролетіли дивовижні дні,
І в душі застигли трепетання,
Так недавно, радісні мені.
І в душі застигли трепетання,
Так недавно, радісні мені.
ПРИСПІВ
Більш не буде зірка серед ночі,
Променем сіяти у вікні,
Незабутні ніжності жіночі
Згадуватись будуть уві сні.
Незабутні ніжності жіночі
Згадуватись будуть уві сні
Все рожденне, що в душі горіло:
розвивалось, пристрасно цвіло,
Десь в тумані парусом біліло…
Промайнуло... мов би й не було.
Десь в тумані парусом біліло…
Промайнуло... мов би й не було.
ПРИСПІВ
Більш не буде зірка серед ночі,
Променем сіяти у вікні,
Незабутні ніжності жіночі
Згадуватись будуть уві сні.
Незабутні ніжності жіночі
Згадуватись будуть уві сні.
ПРОГРАШ
Більш не буде зірка серед ночі,
Променем сіяти у вікні,
Незабутні ніжності жіночі
Згадуватись будуть уві сні.
Незабутні ніжності жіночі
Згадуватись будуть уві сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2022
автор: Анатолійович