Штурпаки ще торішні стирчать
На старому печальному полі,
А слова твої досі ячать,
Ніби слід від палких меланхолій.
Хоч на брамі іржавий замок,
Зрозуміти тебе все ж резонно.
День здається з тобою замовк,
Відчуття пахкотять посезонні.
Згустком долі напишеш мені.
Знову книга міняє свій титул.
Так замшіло в старім курені,
В серце б трішки весни напустити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2022
автор: Світлая (Світлана Пирогова)